Усього 47 квадратних метрів, а скільки тепла, світла й турботи вкладено в цей простір. Тут немає нічого зайвого — лише те, що справді важливо. З першого кроку передпокій зустрічає дзеркалом у повен зріст, акуратною поличкою для дрібниць і шафами, які вміщують усе. Простір ніби дихає, відкриваючись у кухню-вітальню, де життя тече у своєму ритмі. Кухня — функціональна, з дерев’яними верхніми фасадами та молочними нижніми. Все продумано до дрібниць. Над обіднім столом — підвісні світильники в латунному каркасі: легка геометрія, яка тримає простір у рівновазі.

Спальня дорослих має дерев’яні панелі на стіні, затишне крісло з торшером, куточок для краси й спокою — макіяжний стіл біля ліжка. Тут усе сприяє відновленню. У дитячій — світло й простір для мрій. Широке, але компактне ліжко, великий письмовий стіл, стримані кольори, що створює гармонію для зростання.

Уся квартира об'єднана теплом матеріалів: дерев’яна текстура вінілу на підлозі, м’які молочно-бежеві стіни, панелі — білі, дерев’яні, живі. Штори на вікнах м’яко фільтрують денне світло, створюючи камерну атмосферу. Навіть ванна кімната — не виняток. Бежева плитка, керамогранітні полиці, велике дзеркало, пральна машина — тут функціональність зустрічається з естетикою. Цей інтер’єр — не просто про дизайн. Він про турботу, гармонію, ритм життя. Про те, як мало потрібно, щоб відчувати себе вдома — по-справжньому.